Мошногір’я, розташоване у серці Черкащини, є справжнім осередком живої народної культури. Село Мошни, відоме своєю багатою історією, зберігає чимало унікальних фольклорних традицій, що передаються з покоління в покоління.
Пісенна спадщина
Однією з головних прикмет мошенської фольклорної спадщини є пісні. Місцеві мешканці зберегли чимало старовинних народних пісень: весільних, жнивних, козацьких та колядок. Особливо вирізняються протяжні ліричні мелодії з характерною подільсько-степовою інтонацією. Часто ці пісні супроводжуються автентичним багатоголоссям, де кожен голос має свою функцію у гармонії.
У селі й досі діють фольклорні гурти, які збирають і виконують давні пісні на святах та фестивалях. Запис фольклору, який здійснювали етнографи ще у ХХ столітті, дозволяє зберегти тексти і ноти у фондах національного архіву.
Народні танці
Танець у мошногірській традиції — це не лише форма розваги, а й частина обрядовості. Танці, як-от “Гопак”, “Козачок”, “Метелиця”, виконуються на сільських святкуваннях, весіллях і ярмарках. Для них характерна енергійність, жвавість, ритмічне плескання в долоні та підкидання п’ят.
Народні ансамблі активно відновлюють хореографічні традиції, досліджуючи записи старожилів та працюючи з фахівцями з інститутів культури. Часто танці поєднуються з піснею, що створює цілісну театралізовану дію.
Обрядова культура
У Мошногір’ї збереглися численні обрядові дійства, що пов’язані з народним календарем. Це:
- “Коляда” та “Меланка” взимку,
- “Веснянки” та “Гаївки” навесні,
- “Купальські гуляння” влітку,
- “Обжинки” восени.
Обряди супроводжуються піснями, перевдяганнями, ритуальними стравами та символічними діями. Наприклад, на Івана Купала молодь пускає вінки на воду, стрибає через вогонь і шукає квітку папороті — все це є частиною дохристиянського символізму.
Місцеві жителі активно беруть участь у відтворенні традиційних свят, залучаючи дітей та молодь до участі. Так зберігається не лише фольклорна форма, а й передається сам дух народної культури
